Головна » Гострий бронхіт у дітей: коли потрібно звертатися до лікаря

Гострий бронхіт у дітей: коли потрібно звертатися до лікаря

від Мельник Сергій
0 коментарі
Гострий бронхіт у дітей

Кашель у дитини після застуди — звична картина. Здебільшого він минає сам, але іноді затягується, стає глибшим або супроводжується температурою. У таких випадках варто розібратися, чи йдеться про звичайний бронхіт і чи достатньо домашнього лікування. Педіатр медичної лабораторії «Аналітика» допоможе оцінити стан дитини й визначити подальші кроки. У цій статті — про симптоми гострого бронхіту, підходи до лікування і чіткі ознаки, при яких потрібна медична допомога.

Що таке гострий бронхіт і чому він виникає у дітей?

Гострий бронхіт — це запалення слизової оболонки великих бронхів. Воно виникає швидко і зазвичай минає протягом 7–14 днів, хоча кашель може зберігатися до 3–4 тижнів після того, як основне запалення вже відступило. У переважній більшості випадків причиною є вірусна інфекція. Бактеріальна причина трапляється рідко і потребує окремого підтвердження.

Медичний факт. Антибіотики при гострому бронхіті у дітей не показані у переважній більшості випадків. За даними AAP, навіть кашель тривалістю понад 8–10 днів — ще не підстава для призначення антибіотиків без підтвердженої бактеріальної інфекції.

Симптоми гострого бронхіту

Симптоми гострого бронхіту: як розпізнати?

Клінічна картина гострого бронхіту у дитини розвивається поступово. Зазвичай вона починається зі звичних ознак ГРВІ — нежитю, пирхота в горлі, загального нездужання. Потім приєднується кашель.

Характерні симптоми:

  • сухий кашель на початку, який через кілька днів стає вологим із відходженням мокротиння;
  • субфебрильна або помірна температура;
  • закладеність носа і нежить;
  • відчуття дискомфорту або стиснення в грудях;
  • загальна млявість, зниження апетиту;
  • у дітей молодшого віку — можливе блювання або гикавка під час кашлю.

Порада: гострий бронхіт і пневмонія мають схожу симптоматику. Відрізнити їх на підставі лише клінічної картини без огляду складно навіть лікарю. Якщо є сумніви, краще показати дитину педіатру.

Коли потрібна термінова медична допомога?

Більшість випадків гострого бронхіту у дітей не потребують госпіталізації. Але є симптоми, при яких зволікати небезпечно. Зверніться до лікаря негайно або викличте швидку, якщо у дитини:

  • виражена задишка або прискорене дихання у спокої;
  • синюшність губ або кінчиків пальців;
  • температура, що не знижується або перевищує 39°C;
  • виражена млявість, відмова від пиття, відсутність сечовипускання протягом 8–10 годин;
  • кашель посилюється або загальний стан дитини погіршується після кількох днів лікування вдома.

Ці ознаки можуть свідчити про ускладнення — пневмонію, обструктивний бронхіт або бронхіоліт у дітей до року.

Лікування вдома: що допомагає, а що ні?

При легкому перебігу гострого бронхіту лікування спрямоване на полегшення симптомів і підтримку організму. Специфічної противірусної терапії при більшості збудників не існує.

Що рекомендовано:

  • достатній питний режим — рідина розріджує мокротиння і полегшує кашель;
  • відпочинок і обмеження фізичного навантаження;
  • зволожувач повітря в кімнаті;
  • за показаннями та призначенням лікаря — жарознижувальні препарати.

Порада. Американська академія педіатрії не рекомендує застосування безрецептурних протикашльових препаратів у дітей молодшого віку через відсутність доведеної ефективності та ризик побічних реакцій. Перед застосуванням будь-яких засобів від кашлю у дитини проконсультуйтеся з лікарем.

Антибіотики призначає лише лікар і лише при підтвердженій бактеріальній інфекції. Самостійне застосування антибіотиків при бронхіті не прискорює одужання, але підвищує ризик формування резистентності.

Обстеження: коли й що потрібно здати?

При неускладненому перебігу лабораторні аналізи при гострому бронхіті не є обов’язковими. Проте вони необхідні, якщо стан дитини не покращується, є підозра на бактеріальну інфекцію або ускладнення.

В МЛ «Аналітика» можна здати загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою. За необхідності додатково визначають C-реактивний білок (CRP), а у складніших випадках — прокальцитонін для оцінки ймовірності бактеріальної інфекції. З готовими результатами педіатр приймає обґрунтоване рішення щодо лікування, зокрема щодо необхідності антибіотиків.

Вам також може сподобатися